Мартюк Зоя Миколаївна

 

Зміст 

портфоліо:

«Лиш праця світ таким, як є, створила.

     Лиш в праці варто і для праці жить»

                                                                І. Франко

1. Загальні  відомості про вчителя

     1.1  Освіта

1.2  Професійний шлях

1.3 Підвищення кваліфікації

     1.4 Атестація

2. Результати педагогічної діяльності.

      2.1 Методична проблема, над якою працює вчитель

2.2  Педагогічне есе.

2.3 Опис роботи над методичною проблемою

2.4 Навчально-матеріальна база.

2.5 Інтерактивні технології навчання

2.6 Мій кабінет української мови та літератури

2.7 Мої зірочки

 3. Досягнення та успіхи.  

      3.1. Творчі роботи вчителя

      3.2. Нагороди

4. Робота з учнями

      4.1. Творчі роботи учнів

      4.2.  Якість знань учнів

5. Відкриті уроки та виховні заходи з української мови та літератури.

 

Особові дані

ПІБ

 

Дата народження

 

Власний сайт, блог

 

Освіта

ВНЗ

 

 

Дата закінчення

 
 

Факультет

 

Спеціальність

 
 

Кваліфікація

 
 

Середній бал диплома

 

Професійний шлях

1. Місце роботи

 

 

Період

 

 

Посада

 

 

Категорія

 
 

Загальний педстаж

 

Підвищення кваліфікації

1. Заклад

 

 

Дата

 
 

Назва курса

 
 

№ посвідчення

 

Атестація

1. Категорія

 

 

Дата

 

 

Мета портфоліо:

 

  • Визначити динаміку значимих самоосвітніх результатів.
  • Відслідковувати індивідуальний процес в широкому освітньому процесі.
  • Продемонструвати власні здібності практичного застосування освітніх надбань.
  •  Підвищувати рівень методичної культури.
  •  Підготуватися до атестації.
  • Розвинути і постійно підтримувати мотивацію, готовність до свідомої ефективної самоосвіти.

 

УМІЄ ВЧИТИ ТОЙ, ХТО ВЧИТЬ ЦІКАВО.

 

Кредо: Цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні береже.

                    ( Л.Костенко).

Проблема: Реалізація технологій особистісно зорієнтованого навчання.

 

Мій кабінет української мови та літератури

Мої нагороди

 

Володимир Підпалий. Тиха елегія

Коли мене питають: любиш ріки,

великі, менші і малі річки? –

Відмовчуюсь: вони в мені навіки,

а для мого народу – на віки…

 

Коли мене запитують: народу

чи зможеш прислужитись? Як і де? –

Мовчу: на чисті зорі, тихі води

хай випадкове слово 6не впаде… 

 

Коли мене питають: любиш землю,

поля, озера, яблуні в саду?

Я знов мовчу: від них не відокремлю

себе й тоді, як в землю перейду…

 

Коли мене питають: рідне мову

чи зміг би поміняти на чужу? –

Моя дружина сину колискову

співає тихо. Ліпше не скажу…

 

Коли мене питають: Україну

чи зможеш ти забуть на чужині? –

Кричу: кладіть мене отут у домовину

живим!.. Однаковісінько мені!..

 

    Особистісно зорієнтоване навчання ставить своєю метою не оволодіння знаннями, уміннями, навичками, як у авторитарному типі навчання, а вільний розвиток особистості, яка в процесі пізнання зберігає свою індивідуальну неповторність, самобутність і гармонію з довкіллям. Учень в особистісно зорієнтованому навчанні, розглядається як зерно, що має власну програму розвитку. І педагог, за образним висловом Я.К. Каменського, має плекати розум дитини, привчати дитячі уми, як ті молоденькі деревця, розвиватися з власного кореня.

   Щоб віднайти себе, людина має вибудувати власний світ цінностей.

   Саме у змісті особистісно зорієнтованої  освіти таїться ключ для розв’язання поставленої проблеми. Адже учень, як активний співтворець навчально-виховного процесу, не тільки здобуває знання, уміння, навички, а опановує передусім узагальнені способи пізнавальної і мовленнєвої діяльності, які орієнтують на порівняння, встановлення внутрішньо понятійних, між понятійних зв’язків, міжпридметну інтеграцію. Розв'язання пізнавальних, проблемних, творчих завдань здійснюється методом проектів в атмосфері інтелектуальних, моральних, естетичних переживань, зіткнення поглядів, позицій, наукових підходів до пошуку істини.

    Опанування рідної мови має бути організоване як дослідження, експеримент, а не як спосіб передачі педагогом готових знань, умінь, навичок.

   При цьому важливо акцентувати на дослідженні реальних об’єктів дійсності, а не вивченні інформації про них (В. Сухомлинський, Ш. Амонашвілі , Г. Токмань, А. Хуторськой, У. Якиманська).

     Визначальною умовою ефективності формування узагальнених способів діяльності  є включення в пізнавальний процес емоційно – образного змісту навчання, словесної художньої творчості, емоційно забарвлених ігрових методів, інтерактивних методів і прийомів.

Характеристика технологій пізнання рідної мови розв’язанням мовленнєвих завдань.

    Сконструйована технологія особистісно зорієнтованої мовної освіти програмує опанування рідної мови через розв’язання мовленнєвих завдань:

 

Основне в методиці комплексних вправ.

  Проектна діяльність у структурі осбистісно зорієнтованого уроку рідної мови і мовлення є визначальною, оскільки створює оптимальні умови для формування здатності бути співтворцем навчально-виховного процесу.

    На першому етапі учень, використовуючи способи пізнання, вивчає певний об’єкт дійсності, знаходить і створює знання про нього, конструює суб’єктивні образи, одержує особистісний освітній продукт.

   На другому етапі кожен учень має можливість зіставити власний освітній продукт з освітніми продуктами своїх однокласників та історично – культурними аналогами людства в певній галузі.

    Третій етап є узагальню вальним, він дає змогу кожному учневі на основі даних зіставлень, проведених на попередньому етапі, створити сукупний освітній продукт виучуваного.

 

   Пропоновані тексти, опрацювавши які, школярі здобувають досвід творчої діяльності. Виробляють емоційно – ціннісне ставлення до світу.

   « Я у світі природи» ( « Не спиняй думок крилатих!») ( Олександр Олесь). Ця тема охоплює тексти та дитячі висловлювання про явища природи. За допомогою природничих текстів розширюємо кругозір школяра, формуємо в нього цілісну картину світу, прищеплюємо естетичне сприймання природи.

    « Я серед людей»( «Раз добром нагріте серце…» ) ( Т. Г. Шевченко). Це твори на морально – етичні теми. Вони мають ввести дітей у світ добра, правди, краси людських взаємин.

    « Я у світі культури» ( « Наріжні камені нашої духовності» ). Це тексти й висловлювання учнів на теми з історії рідного краю, українознавства.

       Дібрані тексти означених трьох тематичних груп мають проблемне спрямування, спонукають дитину до глибоких роздумів про добро і зло, красиве і потворне, правду і кривду, істину, відіграють важливу роль у формуванні особистісних ціннісних орієнтирів.

    Соціокультурну змістову лінію щодо уроків розвитку зв’язного мовлення конкретизую таким чином:

    І. Цикл уроків з теми « Любіть травинку і тваринку і сонце завтрашнього дня» ( Ліна Костенко):

  • Мене зустріла осінь.
  • Екологія Землі.
  • Біле полотно зима зіткала.
  • « Сосновий ліс перебирає струни» ( Ліна Костенко).
  • « Подивися на росинку, кожну квітку і росинку» ( Яків Щоголів).
  • « У землі під серцем ворухнулася весна» ( Микола Вілграновський).

   ІІ. Цикл уроків з теми «Раз добром нагріте серце…» ( Тарас Шевченко).

  • Квітка радості. Коли вона розцвітає? Коли в’яне?
  • Екологія душі.
  • « Народе мій, до тебе я ще верну» ( Василь Стус).
  • « Хай праця буде одвічним святом» ( В. Гринько).
  • « Краса усього вчить» ( Анатоль Франс).
  • « Пісня і праця – великі дві сили» ( Іван Франко).
  • « Усім життям творити своє ім'я» ( Дмитро Білоус).

   ІІІ. Цикл уроків з теми « Хто ми? Звідки ми? Це питання завжди з нами». Трипілля – прабатьківщина України.

  • Золотосяйна Скіфія.
  • Києве мій!
  • Чому постала козацька Україна?
  • «За Вітчизну свою, за її свободу, процвітання!» (Сергій Плачинда)

   ІV. Цикл уроків з теми «Святині рідної землі».

  • Мамині писанки.
  • «Крил не втинай сизокрилій голубці – хай вона вільно літа» (Леся Українка).
  • Поетичний світ юної Лесі.
  • «Думи мої думи…» (Тарас Шевченко)
  • «Не вмирає душа наша, не вмирає воля…»  (Тарас Шевченко)
  • Микола Лисенко – фольклорист і композитор.

   Створюючи мовленнєві ситуації до кожного уроку, добираю тематично-близькі тексти, де виучувані мовні засоби (звук, слово, речення) є типовими, особливо важливими для вираження думки.   

 

Фрагмент уроку у 10 класі.

Тема: В. Винниченко. Перший український науково – фантастичний роман «Сонячна машина». 

Мета: зацікавити учнів, спонукати до читання високо художньої науково – фантастичної літератури;

  • розширити знання учнів про   В. Винниченка та інших письменників світової літератури;
  • розвивати навички самостійного читання,
  • розширювати кругозір учнів; сприяти розвиткові комунікативних навичок;
  • виховувати усвідомлення художнього слова як увічненого для поколінь досвіду життя людини, її думок, переживань, мрій.

Обладнання: портрети письменників – наукових фантастів світової літератури, виставка їхніх творів, ілюстрації до них.

       ІІІ. Основний зміст роботи.

1. Повідомлення учнів.

Учні розповідають про розвиток наукової фантастики у світовій літературі (творчість Жуля Верна, Г. Веллса, О. Толстого).

2. Обговорення роману В. Винниченка « Сонячна машина»

План

1)Події життєві факти, ідеї епохи, які лягли в основу твору. Реальність та авторська фантазія.

2)Тематика роману, його проблематика.

3) Характерні ознаки соціально – політичного, утопічного, пригодницького та авантюрно – детективного.

4) Сюжет і кіно драматичний спосіб його викладу.

5) Роль винаходу інженера Рудольфа Штофа. Філософське осмислення приходу нової ери «сонцеїзму».

6) Система образів. Характеристика фінансового короля Фрідріха Мертенса, принцеси Елізи, братів Рудольфа і Макса, графині Труди, нафтового короля Брайтона, Сузанни Фішер, банкіра Душпера, принца Георга.

 7) Роль позасюжетних елементів у творі – портретів героїв, пейзажів; публіцистичних відступів.

8) Мова і стиль твору, наявність у ньому реалістичних тенденцій і ліній символізму, психологізму, імпресіонізму.

  3.Інтерактивна вправа «Займи позицію». Чи може теорія «сонцеїзму», колись, у далекому майбутньому, втілитися в життя?

Позицію обґрунтуйте, знайдіть плюси та мінуси цієї теорії.

 

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Заключна бесіда.

  • Що вам сподобалося на уроці, а що ні; що зацікавило?
  • Чи корисна для вас така форма роботи, як конференція?
  • У чому її позитивні сторони, а недоліки?
  • Яка ваша думка щодо далекого майбутнього людства?

Фрагмент уроку у 10 класі.

Тема: Панас Мирний. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Широта представлення народного життя. Занепад Нечипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва, втрати людської подоби.

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст твору; розвивати навички самостійного читання художньої літератури, виділення головного та деталей їх коментування, висловлювання власних суджень та оцінок;

виховувати вдумливе ставлення до ідей художньої літератури, прагнення до чесного й справедливого життя.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них.

Формування вмінь та навичок.

1. Складання таблиці.

Панас Мирний та Іван Білик у своєму творі відобразили картини українського народного життя. Заповніть таблицю про зображене в романі.

Суспільні, історичні події

Верстви населення

Суспільні явища

  • Кріпосництво
  • реформа 1861 року
  • «Голодна воля»
  • селянські заворушення
  • придушення бунтів за допомогою армії.
  • Пани – кріпосники
  • пани в земстві, предводителі дворянства
  • чиновники різних рангів
  • кріпаки
  • козаки
  • селяни
  • москалі
  • розбійники
  • хуторяни
  • жиди, шинкарі.
  • Історія закріпачення
  • облаштування земств
  • вибори
  • землеустрій. 

2. Складання міні – графіка.

Зобразіть за допомогою ламаної лінії – графіка історію життя Чіпка зі злетами та падіннями.

      3. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

- Які висновки ви можете зробити, склавши цю лінію – графік?

 4. проблемне запитання до учнів.

- Що, на ваш погляд, у романі можна віднести до типового, а до типового, а що до екстремального?

V. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

  • Продовжіть речення

« Я думаю, що Чіпко…»

« Мої очікування щодо роману…»

« Мене вразило…»

 

 

Педагогічне есе

Я – Учитель

   Я – Учитель і це визначає всю мою суть і все моє життя. Це зовсім інший вимір часу – навчальними роками, семестрами, четвертями, уроками, перервами, – і так уже двадцять четвертий рік... Це час, наповнений щоденною кропіткою працею, бо ти торкаєшся найціннішого – людських душ. Ти вчиш. Вчиш? Ні – ти допомагаєш навчатися тому, хто прийшов до храму Науки. Своєю компетентністю і обізнаністю ти запалюєш вогники інтересу і бажання пізнати.

   Але, щоб запалити, – потрібно горіти самому: запалюючись, захоплювати, запалювати і водночас самому сяяти. Ти добре пам’ятаєш просту істину: щоб бути справжнім учителем, потрібно любити те, чого навчаєш, і тих, кого навчаєш. Їх треба знати. Вздовж і впоперек. Поважати і довіряти. Берегти «собори дитячих душ».

    Переді мною рядки Л.М. Толстого: «Людина у своєму житті – те ж, що і дощова хмара… Хмара вилилась, освіжила і дала життя мільйонам травинок, колосків… і тепер стала світлою прозорою і скоро зникне». Отак і учитель у своєму житті – допоміг багатьом – багатьом, направив на шлях, підтримав у хвилини тривоги і розпачу, випустив у великий світ. Боязко і тривожно за них. Але хіба є щось більше, ніж щастя та задоволення від перемог і здобутків твоїх учнів? Бо ти знаєш – у цьому також є крапля і з твоєї хмарки. Їхні перемоги – це найбільший сенс твоєї діяльності та і усього життя.    Бо ти – Учитель.

Якось натрапила на такі віршовані рядки:

«Освіта в принципі є штукою простою.

Ось так її ще можна пояснити:

Осла ти приженеш до водопою.

Та не примусиш пити!»

   Несподіване порівняння,але на мою думку, влучне! А що, коли у цьому водопої вода чиста, прозора і прохолодна, та ще й сотні грайливих рибок манять до себе? А береги в свою чергу ваблять своїми тінистими деревами і різнобарв’ям квітів? Тут, напевно, і самий впертий осел не стримається і захоче вгамувати свою спрагу! Підтримати цю жагу, розвинути, збагатити і зберегти та ще й надихнути на все подальше життя. Наділити своїх вихованців здатністю знаходити радість і насолоду у праці. Вчити навіть у малому бачити великий зміст. Все це твоя задача. Бо ти – Учитель!

   Я – Учитель і я цим пишаюсь. І хоч працювати приходиться в нелегких умовах нашої «ринкової» економіки, яка мало що робить для створення матеріальних умов для педагогів школи, мене не залишає бажання вдосконалюватись, підвищувати свою педагогічну майстерність, в ім’я високої мети - навчання і виховання Людини.

Ні на мить не залишає думка : ти – взірець, взірець у поведінці, способі життя, відношенні до звичайних явищ. Ти знаходиш у кожному вихованці щось хороше, проектуєш і розвиваєш його, дотягуєш його до ідеалу. Віриш у цей ідеал і вони вірять тобі. Бо ти – Учитель.

Найтемніший час доби не опівночі,а перед світанком.

– Яка темрява! – скаже хтось і почує у відповідь:

– Темрява? Отже,незабаром – світанок…

Не зійти з обраної дороги,якою ти пробираєшся зі своїми учнями крізь темряву. І він обов’язково настане – сонячний, радісний, яскравий Світанок…

Бо ім’я твоє – Учитель.

 

   

 

Діагностична карта

 

 

Основні напрями

діяльності педагога

 

Потребує

методичної

допомоги

 

На

достатньому рівні

 

Заслуговує

на увагу

 

1

 

Комплексне планування виховання, навчання і розвитку учнів

 

 

 

 

 

2

 

Вміння планувати урок на основі психологічних особливостей класу

 

 

 

 

 

3

 

Методи активізації пізнавальної діяльності

 

 

 

 

 

4

 

Особистісно зорієнтоване навчання

 

 

 

 

 

5

 

Оптимальний вибір типу і структури уроку

 

 

 

 

 

6

 

Розвиток творчих здібностей учнів, творчого мислення

 

 

 

 

 

7

 

Гуманізація стосунків з дітьми

 

 

 

 

 

8

 

Робота з обдарованими дітьми

 

 

 

 

 

9

 

Ступінь впливу вчителя на учнів

 

 

 

 

 

10

 

Нестандартні форми уроку

 

 

 

 

 

11

 

Використання принципів нових технологій

 

 

 

 

 

12

 

Науковий рівень викладання предметів.

Основні напрями діяльності педагога.

 

 

 

 

 

13

 

Самоосвіта

 

 

 

 

 

14

 

Ведення шкільної документації

 

 

 

 

 

15

 

Курсова перепідготовка, виконання до і після курсових завдань