|
|
Кіцела Інна Іванівна
Зміст портфоліо: 1. «Учитель не той, хто вчить, а той, у кого вчаться»
2. «Лиш праця світ таким, як є, створила. Лиш в праці варто і для праці жить» І. Франко 2.1 Освіта 2.2 Професійний шлях 2.3 Підвищення кваліфікації 2.4 Атестація 3. « Учитель перестає бути вчителем, якщо він перестає вчиться» 3.1 Методична проблема, над якою працює вчитель 3.2 Педагогічне есе. 3.3 Опис роботи над методичною проблемою 3.4 Навчально-матеріальна база. 3.5 Інтерактивні технології навчання 3.6 Мій кабінет географії 3.7 Мої зірочки 4. « Люби! Твори! Навчай!» 4.1. Творчі роботи вчителя 4.2. Нагороди 5. « Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!» 5.1. Творчі роботи учнів 5.2. Якість знань учнів 6. « Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для інших виборює життя » В.Симоненко 6.1 Відкриті уроки з географії 6.2 Виховні заходи з географії Навчально-матеріальна база Інтерактивні технології навчання У навчанні важливіша методика, а не знання. Ешлі Монтагю
До хорошого уроку вчитель готується все своє життя В. Сухомлинський
Мій кабінет географії Запросити хочу вас У клас затишний і чудовий В нім відкрию дітлахам Всі загадки Матінки-Природи.
Мої зірочки Справжнє духовне багатство створюється тоді, коли людина сама тягнеться до знань науки і мистецтва Л. В. Занков Криворізький педагогічний університет: факультет географії: спеціалізація краєзновчо-туристична робота
Творчі роботи
Виступи на засіданнях районного м/о вчителів географії:
Розробка факультативного заняття
Мої нагороди
Навчаючи інших, теж навчаєшся М. Гоголь
Діаграма якості знань учнів у 2008-2009 н/р. Всього учнів 43
Кіцела Інна Іванівна Вчитель географії Проблема над якою працюю: «Формування екологічної свідомості та культури на уроках географії» Кредо: «Мріяти! Творити! Діяти!»
Мета створення мого портфоліо - це спосіб творчої реалізації себе самої, показати чого я досягла, як я вмію працювати, і до чого мені треба прагнути, щоб навчитись новому і навчити інших.
Педагагічне есе Щоб бути хорошим викладачем, треба любити те, що викладаєш, та любити тих, кому викладаєш В.Й.Ключевський Унікальність шкільного курсу географії полягає в тім, що це єдиний шкільний предмет, який поєднує знання про природне та суспільно-економічне оточення учні. Географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й найважливішим чинником розвитку особистості школяра. Тому географічні знання для підлітків можуть стати базою для різноманітної практичної діяльності, фактором творчого зростання. Моя мета, як вчителя географії, формувати науковий світогляд, сприяти інтелектуальному розвитку, закладати основи екологічної культури. Сьогодні, як ніколи, творча педагогічна робота має здійснюватися за формулою: кожен учитель — це вчений, дослідник, який не просто засвоює інформацію, а й висуває свої власні гіпотези, перевіряє їх на практиці, має свою маленьку педагогічну теорію, свою філософію освіти. У школі необхідно «включити» механізм саморозвитку дитини, щоб дати їй можливість максимально реалізувати свої здібності і разом з тим сприяти прогресу суспільства. Таким чином, готуючись до уроків, я відповідаю на запитання: «Що я хочу?» «Що я можу?». А. Франс писав: «Мистецтво навчання – є мистецтво пробудити в юних душах допитливість, і потім задовольнити її». Як це зробити? Я намагаюсь створювати такі умови, за яких учні зможуть не тільки набути певних знань, умінь, навичок, але й пробудити в собі прагнення до самоосвіти, реалізації своїх здібностей, перейти від пасивного сприйняття навчального матеріалу до свідомого оволодіння знаннями. Учні повинні зрозуміти, що успіх уроку залежить від їхньої роботи на уроці. Як вчитель насамперед я виконую роль помічника, гіда, порадника, одного з джерела інформації. Одним із шляхів підвищення пізнавальної активності учнів, інтересу до навчання, на мою думку є використання інтерактивних технологій навчання. Я, як вчитель отримаю можливість диференційованого підходу до учнів із спеціальними потребами – особистісними, а учні змінюють свою роль у навчанні, а саме вони приймають важливі рішення щодо процесу навчання, розвивають комунікативні вміння й навички, організаційні здібності. Я люблю свою роботу, вчитель – це моє покликання. Тільки в цій роботі я бачу себе щасливою і не уявляю як можна жити не бачачи ясних дитячих очей, їх злети та маленькі падіння. Буду і надалі підбирати ключики до дитячих сердець. А найбільшою моєю нагородою є досягнення моїх учнів, їх життя, і відчуття того, що я допомагала становленню Людини. «Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце» В.Сухомлинський.
Тема виступу на засіданні районного методичного об'єднання вчителів географії: « Чому в навчальних програмах і підручниках немає конкретних рекомендацій про те, які саме методи навчання необхідно використовувати?» Основною діяльністю школяра є навчання, яке буде ефективним лише за допомогою використання раціональних методів навчання. При вдалому їх застосуванні відбувається засвоєння учнями знань, умінь та навичок, а також формування світогляду, розвиток здібностей, реалізація навчаючої, виховної та розвиваючої функції навчання. При виборі методів навчання вчитель повинен враховувати вікові особливості своїх учнів. Щоправда, вони враховуються у програмах та підручниках, але є ряд моментів у виборі методів навчання, які доведеться мати на увазі вже самому вчителеві. Наприклад, у програмі чи змісті підручника з географії не міститься прямих рекомендацій про те, які конкретні методи викладення належить використовувати на уроці - розповідь, бесіду чи лекцію. Вчителю доведеться врахувати саме вікові особливості працездатності та уваги школярів. Оскільки завдання навчання реалізується через його конкретний зміст,то методи навчання повинні враховувати специфіку навчального матеріалу, характер дій учнів, який потрібен для оволодіння цим змістом. Звідси виникає критерій відповідності методів особливостям змісту навчання. Необхідність цього критерію стає особливо очевидною, якщо мати на увазі, що метод визначають ще й як форму руху змісту. Один зміст може бути краще розкритий за допомогою індуктивного, інший – дедуктивного методу; один зміст може дозволити пошукове його вивчення, інший виявляється недоступним для застосування цього методу. В навчальних програмах і підручниках немає конкретних рекомендацій про те, які саме методи навчання необхідно використовувати ще й тому, що кожен вчитель повинен враховувати можливості учнів конкретного класу, їх темп засвоєння нового матеріалу, особливості пам'яті, психіки та фізичний розвиток. Критерій врахування можливостей учнів у виборі методів навчання припускає, що вчитель обов’язково вивчить попередньо рівень підготовленості до пошукової діяльності, до дедуктивного засвоєння матеріалу, до самостійної практичної роботи, ставлення до навчання, ступінь розвиненості самоконтролю у навчанні та працездатності. В залежності від цього і буде визначено поєднання методів організації, стимулювання та контролю у процесі навчання, до того ж вчитель повинен прагнути поступово розширювати можливості учнів у використанні методів навчання, що активізують їх самостійність. Великий рівень підготовленості класу вимагає деякого збільшення частки методів самостійної роботи, застосування методів розповіді та лекції, зменшення ролі елементарних методів наочності. Навпаки, у класі зі зниженим рівнем підготовленості необхідна принципово інша практика вибору, а саме тут будуть ширше застосуватися методи бесіди, наочності, дещо зменшена буде частка самостійної роботи з літературою. У такому класі будуть потрібні більші варіації методів, їх різноманітність, так як тут поряд із забезпеченням умов для засвоєння знань шляхом вибору оптимальних поєднань методів потрібно підтримувати активний пізнавальний інтерес школярів. Знижена працездатність школярів у кінці дня вимагає дещо більшої різноманітності методів та наочних засобів для зняття втоми та підтримки інтересу до засвоєння теми. Так, не тільки зміст теми, але й особливості самої аудиторії внесуть корективи у рекомендації про методи навчання. Педагог також повинен спиратися на критерій урахування власних можливостей по використанню різних методів навчання, урахування здібностей, які він має у малюванні, розповіді та ін., які дозволять акцентувати увагу на певних методах. Враховується також наявність у педагога часу для застосування того чи іншого поєднання методів. Одні методи, як відомо, потребують більше часу (проблемні, індуктивні та ін.). Тому вчителю іноді доводиться відступати від обраного з початку комплексу методів, щоб не вийти за рамки відведеного часу. Вибір методів навчання має ґрунтуватися на творчості педагога з одного боку і відповідати вимогам принципу системності з другого боку. По-перше, в методах навчання важливо бачити основні ознаки: виступають до певної міри способом руху пізнавальної діяльності учнів; визначають логічний шлях оволодіння знаннями, уміннями і навичками; відіграють роль інструменту обміну інформацією між учасниками навчального процесу; виступають регулятором пізнавальної діяльності учнів; сприяють стимуляції учіння; є способом аналізу та оцінки навчальної діяльності. По-друге, необхідно забезпечувати системність у підході до вибору тих чи інших методів, глибоко розуміючи внутрішні зв’язки і взаємозалежність між ними на рівні функціональних ознак. Методи навчання не можна сприймати як рецепт для розв’язання навчальних завдань. Бо, як наголошував К.Д.Ушинський, важливий не сам метод сам по собі, а ідея, що закладена в ньому. Тому лише творча мудрість вчителя, яка опирається на наукові засади, може забезпечити оптимальний підхід до використання методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.
Фрагмент уроку «Гідросфера, її основні частини». Світовий кругообіг води» Мета: Розкрити поняття гідросфери, назвати її складові, показати механізм світового кругообігу води; удосконалити навички роботи з картами атласу; сприяти розширенню пізнавального інтересу учнів та інтересу до предмета; формувати почуття дбайливого господаря. І. Оголошення теми уроку. а) Прийом «Фантастична добавка» б) Мозковий штурм. Діти, а зараз ви самостійно запишіть 2-3 слова, що ви знаєте з цієї теми. Гідросфера – водна оболонка Землі. це слово походить з грецької мови. Блакитні кольори морів та океанів становлять Світовий океан – основну частину гідросфери, в якій зосереджено 97,29% всієї води планети, на води суходолу припадає приблизно 2,69%, вода в атмосфері приблизно 0,02%. Вода старанна трудівниця Може бути вона рідкою Якщо хочете – твердою Рідше – легкою й прозорою, В атмосфері – неозора. Звернімося до скарбниці культур. Для українців вода була божеством. Прадавні українці вшановували Богиню води і річок – богиню Дану. Її образи вішали над криницями. Вода Дани особливо джерельна, як вірили наші пращури, очищує не тільки тіло, а й розум.
Фрагмент виховної години «Екзотичний географічний ярмарок» Мета: Ознайомити учнів з основними центрами походження культурних рослин; розширити знання про екзотичні овочі та фрукти, що є на прилавках наших магазинів; виховувати любов до рослин, почуття прекрасного. Хід заходу Ярмарок у нас сьогодні незвичайний – екзотичний, географічний. Пізнання світу починається з добра. Рослинний світ є тим добротворцем для людини, який вона шанувала й обожнювала в усі часи. Важко, майже неможливо уявити собі існування людини без рослин. Сто мільйонів років тому розселилися вони по Землі: яскраві і різноманітні, із соковитими квітами і плодами, яких ще не бачив світ. Сьогодні ми ще не раз ознайомимо вас з рослинами, які поряд з нами, але про яких ми так мало знаємо. Це рослини-переселенці, вихідці з інших країв, без яких ми нині не уявляємо свого життя.
Діагностична карта
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
